Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Поиск

Вход на сайт

https://viagra24.in.ua/sialis

Комментарии

Події Української революції: Костянтинівка, січень 1919. Пам’ятник 13-ти розстріляним робітникам

             Передмова: Бельгійськими підприємцями наприкінці ХІХ ст. була придбана земельна ділянка. [1]
«У 1897 році побудували пляшковий завод, на якому працювали 1200 робітників. Завод мав 4 великі ванни і виробляв пляшки зеленого, темно-зеленого, жовтого і напівбілого кольорів. Річне виробництво становило 40 млн. пляшок для різноманітних напоїв: горілки, вина, пива, шампанського, а також банки для варення, аптечний посуд, скло для фотографічних пластинок.» [2]
 Буремні революційні події 1917-1921 років не оминули і Костянтинівку, більшість населення якої складав робітничий клас. В Донбасі на початку січня 1919 року тривали бої між частинами Червоної армії та загонами білогвардійців. 
 У журналі «Забой» 30-х р. у статті «Із революційного минулого Донбасу» так описані ці події: «На ст. Константиновка однажды был перебит отряд белогвардейцев, а начальника гарнизона, бывшего пристава Зеленского, зарубили на куски. И белые жестоко отомстили. 13 января 1919 года, на броневике, белогвардейцы тихо подъехали к заводу, собрали всех рабочих, и через 10-го расстреляли 12 рабочих, в том числе мальчика баночника.» [3]
 До розстрілу було обрано сімнадцять робітників. Чотирьом вдалось вижити і врятуватись. Загинуло тринадцять чоловік[4], з них у братській могилі поховано одинадцять, двох родичі поховали на Новоселівському цвинтарі.[5] 
pamytnik Перший пам’ятник на братській могилі розстріляних робітників був встановлений не раніше 1923 і не пізніше 1925 років. [6] У 1923 році Центральний Виконавчий Комітет СРСР визначив головні елементи державних символів Радянського Союзу: сонце, серп і молот, девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», які чітко видно на вказаному фото [7] датованому 1925 роком. 
 В краєзнавчий літературі [8,9,10,12] та паспорті на пам’ятник вказано, що пам’ятник був встановлений на братській могилі розстріляних робітників.   
 У 1936 році від робітників пляшкового заводу до Голови ВУЦВКа Г.І. Петровського надійшов лист, текст якого розміщений у книзі «История фабрик и заводов. Константиновский завод стеклоизделий. Очерки».[8] Там також ми можемо прочитати що, серед перелічених досягнень у перших двох п’ятирічках, в планах заводу до 20-річчя з дня Жовтневої революції, було намічено спорудження «пам’ятника-монумента «13-ти розстріляним». Були викладені основні бачення щодо тематики майбутнього пам’ятника.  А також прохання до Петровського виказати свою думку та дати вказівку з цього приводу.  
 Плани не збулися. Почалась Друга світова війна, а після важкі часи відбудови заводів та народного господарства. У 1952 році завод був повністю відновлений.
 У 1958 році пляшковий завод перейменований у «Завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників». [8] Там же про час встановлення сучасного пам’ятника сказано: «У рік 50-річчя Радянської влади була реконструйована заводська площа, на якій зведений (1967р.) пам’ятник-монумент «13-ти розстріляним робітникам». [9]
пам 13 Макет пам’ятника був розроблений художником А.А. Павловським. [10] 
Автор пам’ятника - радянський і український скульптор-монументаліст Леонід Артемович Бринь.  Виготовлений Донецьким мистецько-виробничим комбінатом Художнього Фонду УРСР. [10]
 Замовник – Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників. [11]
 Вигляд сучасного пам’ятника за деякими конструкційними елементами відрізняється від представленого на фото макету. 
 
 
Список фото, використаної літератури та скорочень:
 
1.Копія купчої, представлена в експозиції КМКМ, на придбання земельної ділянки для будівництва заводів. Складена 11 серпня 1895 року. Документ з бельгійської сторони підписаний Л. Ламбертом, П. Нобле, І. Сізле.
2.В. Лазебник. Сталь у степу. Погляд з України. Науково-популярне видання. АРТ-ПРЕС. Дніпро, стор. 183-189; 
3.Фотокопии Журнал Забой 1931-1935 г/в, стр.25. З фондів КМКМ;
4.В.П. Бондарь, Б.Н. Донцов, Костянтинівка. Історико-краєзнавчий нарис. Частина 1-а: 1870-1941, Донецьк, Облполіграфіздат, 1995р., стор. 49-50;  
5.Фото. Могила Колеснікова Марка Тимофійовича на старому цвинтарі Новоселівки, підсобного робітника заводу, розстріляного білобандитами у числі робітників заводу. (народився 30.12.1904 – загинув 13.1.1919). З фондів КМКМ;
6.Фото. Мітинг мешканців Костянтинівки, присвячений відкриттю пам'ятника 13-ти розстріляних робітників. Датування ім. 1923-1925 роки (З фондів КИКМ, ФС 55);
7.Фото.1 травня 1925 року на братській могилі. (З фондів КМКМ, НДФ 4109);
8.Белашов Б.І., Степанкевич В.І., Імені тринадцяти розстріляних робочих, Донецьк, «Донбас», 1972р., стор.6; 
9.Белашов Б.І., Клімов А.Н., Історія фабрик і заводів. Костянтинівський завод скловиробів. Нариси, Донецьк, «Донбас», 1974 р., стор. 50-53, 107, 155;
10.Неведров В.Н., Їх іменами названі вулиці, Донецьк, РІО облуправління по друку, 1991р.,  стор. 11-14; 
11.Інтернет ресурс - https://uk.wikipedia.org/wiki Бринь_Леонід_Артемович
12.Паспорт «Братская могила робочих бутылочного завода», 1975 р.
 
 
 

З музейного архіву: медсестра Лазерко

   12 травня весь світ відзначає Міжнародний день медичної сестри. 
4 Сьогодні  ми хочемо розповісти про прекрасну жінку, учасника Другої світової війни Лазерко Надію Григорівну, яка все життя присвятила сестринській справі. 
Надія народилась у 1919 році в м. Костянтинівка. Закінчила Костянтинівську фельдшерську школу в липні 1938 році, з листопада почала працювати в Костянтинівській центральній районній лікарні 2 №1 операційною медсестрою. 
 В липні 1941 року пішла на фронт. Служила медсестрою в військо-санітарному потязі ВСП-172. Проїхала у ньому тисячі кілометрів і перевезла десятки тисяч поранених бійців в тилові шпиталі. Війну закінчила в 1945 р. в званні лейтенанта медичної служби.
У травні 1946 р. повернулась до рідного міста і пропрацювала на посаді старшої операційної сестри в центральній районній лікарні до 82-х років. Нагороджена медалями «За трудовое отличие», «Ветеран труда», ювілейними медалями до дня Перемоги, відзнакою «Отличник здравоохранения». Усе своє життя Надія Григорівна присвятила роботі,  була наставником молодих медичних сестер.
 

В пам’ять про героїв Другої світової

«…Когда-нибудь мы вспомним это, 
и не повертися самим…» 
 
 З неймовірних зусиль кожного солдата складалась Перемога у Другій світовій війні, трудними шляхами якої пройшли костянтинівці, що мужньо воювали на всіх фронтах, у всіх родах військ, на кожному рубежі звершуючи подвиги. 
 Розпочинаємо цикл статей про наших земляків - учасників однієї з найстрашніших війн ХХ століття. Наш обов’язок пам’ятати їх імена, бо це єдине, чим ми можемо віддячити за їх подвиг.  
1  Грош Данило Петрович (1908 – 1991) - робітник заводу Автоскло.  
 У червні 1941 року призваний Костянтинівським райвоєнкоматом. Був спочатку зенітником, грош нагр лист а  потім мінером. Воював під Москвою, Смоленськом, брав участь у Вітебсько-Оршанській, Ризькій операціях, визволяв польські міста Данциг, Гдиня, німецьке Піллау. 18 разів пробирався в тил ворога. Повний кавалер Орденів Слави трьох ступенів.
 Свій перший Орден Слави отримав за мужність, проявлену в грудні 1943 в складі 6-го мото-інженерного батальйону, забезпечуючи наступ 11-ї гвардійської армії Західного фронту.   При розмінуванні підступу та налаштуванні переправи через річку Горожанка в Білорусії рядовий Грош особисто зняв 13 протитанкових мін противника. Військові частини без перешкод подолали річку і звільнили місто Городок. Наказом по військам 11-ї гвардійської армії гвардії нагороджений Орденом Слави III ступеню.
 Орден Слави II ступеню, командир відділення саперів 5-ї окремої моторизованої інженерної бригади гвардії молодший сержант Данило Грош, отримав у 1944 році за зведення мостів через річки Свечанка, Десна під час Вітебсько-Оршанської операції.
 Третій Орден Слави отримав під час Ризької операції у вересні 1944 року. Відділення гвардії сержанта Гроша забезпечувало інженерний супровід 35-ої танкової бригади, знищило близько 30-ти ворожих солдат, розмінувало дорогу і вивело з району оточення  танки.  Група мінерів  підривала дзоти, бліндажі, робила проходи в мінних полях. Грош Данило Петрович був представлений до нагороди орденом Слави I ступеню. 
 2 березня 1945 року під час встановлення мінних полів отримав тяжке поранення, день перемоги зустрів у шпиталі.  Після тривалого лікування у 1947 році повернувся до свого робочого колективу заводу Автоскло. В мирний час до бойових орденів та медалей додалась трудова нагорода «За доблестный труд». 
 
 

Взгляд в прошлое: Константиновская художественно-оформительская мастерская

 В стенах музея бережно хранится история Константиновки. Одной из задач музейщиков есть восстановление забытых страниц этой истории. Ведётся кропотливая работа по поиску материалов, которые помогут воссоздать события из прошлого.  
 художники мастерской5 апреля в выставочном зале музея вспоминали и страницы истории, и людей, которые наполнили собою эти страницы.  музей эскиз зала    Речь шла о художественно-оформительской мастерской, созданной в 1977году, филиале Донецкого художественно-оформительского комбината, которая располагалась на Цинковом посёлке. Писали историю мастерской по воспоминаниям  художников, по материалам, переданным в музей. За 17лет существования мастерской наши художники выполнили огромное количество оформительских  автовокзал Константиновка работ: дизайн главного зала автовокзалов в Константиновке и Дружковке, парка «Юбилейного», пешеходной зоны бульвара Космонавтов, плёнкографияроспись помещения столовой Стекольного завода, вестибюля индустриального техникума, оформление сцены к 50-летию КЗВА, разработали эскизы для  «воссоздания живого образа Константиновки» в городском музее. Мастерская закрылась в 1994 году, но художники и сегодня продолжают заниматься творчеством. 
пейзаж Зеленского 1 Выставочный зал музея украсили их авторские работы. Решетняк Юрий создает удивительные картины в технике, которую он сам назвал плёнкографией. Член Национального союза художников Украины Байбара Владимир представил картины, в которых использует аллегорические сюжеты и образы. Пейзажи Зеленского Николая передают красоту природы:   солнечное тепло, дуновение ветерка, шум листвы. резьба Плохих  Мастерски выполненная резьба по дереву Плохих Валерия дает возможность познать истинную ценность великолепия. Иконы Саржанова Виктора – это настоящие произведения искусства, выполненные по всем православным канонам иконописи, на данный момент иконы являются собственностью Константиновского храма Иова  саржанов Почаевского.   На  выставке были представлены и работы художников, которые уже ушли из жизни: плакаты Рябова Анатолия, графика Фурсы Николая, картины в рельефной технике Обеденко Алексея.
 Мастерская объединяла талантливых людей и определила судьбу каждого из них и как человека, и как художника. 
 рябов
 

Глава из книги "Константиновка. История одного города.

Революция и гражданская война
1917: Комитеты, Советы, Дума...
  По поводу свержения самодержавия 3 марта в Константиновке прошёл стихийный митинг. Вечером того же дня (по другим данным – 5 марта) на Дмитриевском посёлке состоялось первое организационное собрание. Здесь присутствовали торговцы, домовладельцы, лица свободных профессий, представители приказчиков и рабочих. В президиум вошли Выродов – правый эсер (от служащих железопрокатного завода), Кизин – меньшевик (доктор), Варшавский и Бермант (торговцы), Веселовский (пристав), Грушкин, Ефимов (рабочие). Собранием было решено отправить на имя Родзянко телеграмму: «Мы вполне присоединяемся к революции, приветствуем свержение самодержавия и даём своё горячее революционное обещание поддерживать русскую революцию всеми средствами. Выражаем надежду, что, помимо свержения самодержавия, революция даст рабочим экономические улучшения, 8-часовый рабочий день, повышение рабочей платы до прожиточного минимума… амнистию и возвращение из-за границы за государственный счёт всех заключённых».

Подробнее: Глава из книги "Константиновка. История одного города.

Як музейники в Карпатах побували

Музейники у Вишкові    З 2 по 5 жовтня відбувся ІІ воркшоп «Сучасні методи роботи музею» який є продовженням проекту «Музей відкрито на ремонт», розпочатого Мистецьким напрямком Українського кризового медіа-центру у 2016 році. 
   Чотири дні близько 40 співробітників музейних закладів з Донецької та Луганської областей жили й працювали в одному з найкрасивіших місць Західних Горганів у селі Ви́шків Долинського району Івано-Франківської області,  що розташоване на висоті 800 метрів над рівнем моря. В перші два дні музейні працівники зі сходу України знайомилися з колегами із Львовської та Івано-Франківської областей, відвідували семінари і активно брали участь у дискусіях.

Подробнее: Як музейники в Карпатах побували

Нитки зв'язку історії театру М. Заньковецької і Костянтинівки

3980794fcc21eeb8875b68ba09ffb3a7   «Життя світить недовго, вона горить і згасає, а світло душі - це зірка, сяюча вічно» М. Заньковецька. 

Подробнее: Нитки зв'язку історії театру М. Заньковецької і Костянтинівки

Традиційна виставка «Новорічне сяйво»

7c9b10e361f536a39748603addf94a4d  У міському краєзнавчому музеї Костянтинівки до різдвяних і новорічних свят проходить виставка, що стала традиційною - 9-й рік поспіль, ялинкових прикрас «Новорічне сяйво» (з 15 грудня по 15 січня). На ній представлено все розманїття ялинкових прикрас для зелених красунь. Велика частина з яких з скла: від важких з товстого скла до тонкостінних невагомих. Ключова особливість виставки в тому, що тут експонуються прикраси місцевого виробництва, виконаних талановитими майстрами Костянтинівки у другій половині минулого століття.

Подробнее: Традиційна виставка «Новорічне сяйво»

Всё - зола или последнее письмо геохимика из Константиновки 38-го года

В топке судьбы сжигаем жизни своей дни


a349116a53a0e88cd8816186c21f677b   Апрель 1938 года. Родным ученого-геохимика Вениамина Аркадьевича Зильберминца приходит его последнее письмо из Константиновки. Где он среди прочих городов Донецкого бассейна, будучи во главе группы, подробно изучает составы зол углей на заводах. Затем всякая связь с ним обрывается.

Подробнее: Всё - зола или последнее письмо геохимика из Константиновки 38-го года

Василий Лобода: Один из первых таранов

 5345508d772c889732b4a9c526de56b65ea  22 июня 1941 года. В воскресный полдень, жители Константиновки, как и всей Украины, слушали транслировавшееся по радио обращение В. Молотова, в котором сообщалось, что в 4 часа утра германские войска атаковали границы во многих местах, а авиация бомбила города Житомир, Киев, Севастополь, Каунас и другие. Авиация РККА понесла тяжёлый урон на приграничных аэродромах.

   На защиту подымались истребители, уцелевшие после первого удара, сумевшие стойко и достойно встретить противника. В составе первыми принявших бой частей были и константиновцы. Одним из них был командир звена Василий Лобода, героически погибший в неравном воздушном бою в небе Прибалтики.

Подробнее: Василий Лобода: Один из первых таранов

Воспоминания военнопленного-еврея

04780245.coverКацперовский В.Е. Судьба, или Между жизнью и смертью
 

Обзор стекольной промышленности Константиновки (от 90-х XIX до 90-х XX)

Обзор стекольной промышленности Константиновки
(от 90-х XIX до 90-х XX века)
 

Железные дороги - артерии прогресса (кон. XIX-нач. XX в.)

176110950Во второй половине XIX столетия в Донбассе проводилось масштабное строительство железных дорог. Одним из ключевых моментов в истории Константиновки стало открытие Курско-Харьковско-Азовской дороги.

Подробнее: Железные дороги - артерии прогресса (кон. XIX-нач. XX в.)

Сантуриновка: вулкан, Атлантида, крестоносцы...

2ad0332a93026101b99525e373087a98   Одним из редких топонимов не только для нашей местности, но и в целом для Украины, является название одной из первых деревень на территории современной Константиновки – Сантуриновка. Сейчас аналогичное название носит один из районов города. Этот топоним имеет греческие корни, на что указывает не только он сам, но и фамилия основателя – Номикосов. Примечательно, что в самой Греции происхождение названия – Санторин(и) – приписывается европейцам.

Подробнее: Сантуриновка: вулкан, Атлантида, крестоносцы...

Материалы 1-й кирпично-черепичной конференции

kirpichno-cherepichnay   «Кирпично-черепичное производство в Бахмутском уезде кон. XIX-нач. XX в.» тема 1-ой кирпично-черепичной конференции. Константиновский городской краеведческий музей 17.10.2015 г.
-Производство огнеупоров и строительных материалов в Сантуриновской волости
-Производство кирпича и черепицы в Дружковке
 
 
 



Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.