Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Поиск

Вход на сайт

casino malaysia . Thanks to norwbest.com. . پوکر با درگاه شتاب سایت پوکر آنلاین ایرانی و خارجی viagra without a doctor prescription usa;buy generic viagra;Тинто Брасс фильмография;viagra generic

Комментарии

logo2

«Сповідь солдатського серця» у музеї до Дня Перемоги

тематичний урок до Дня Перемоги 9 травня відзначається День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Свято об’єднує всіх незалежно від національності, віросповідання, політичних поглядів, тому, що це була Перемога завойована кров’ю, життям і смертю мільйонів людей. Друга світова  війна – самий жорстокий і масовий воєнний конфлікт ХХ ст., який забрав життя 62 млн. людей з різних країн світу. Україна понесла величезні втрати з 1939 по 1945 рік – більш ніж Великобританія, Канада, США і Франція разом. По різним оцінкам істориків загинуло біля 10 млн. українців. 
 Костянтинівці пройшли дорогами війни від Брестської вежі, що  перша вступила в бій з ворогом, до Берліна, де в травні 1945 року був піднятий прапор Перемоги над рейхстагом. Саме про героїв-костянтинівців йшла мова в музеї на уроці мужності «Сповідь солдатського серця». Учні школи №5 слухали розповідь про льотчика Василя Лободу, який на світанку 22 червня 1941 року пішов на таран німецького літака і ціною свого життя знищив ворога, про Володимира Гущіна, захисника Брестської вежі, сапера Данилу Гроша - повного кавалера ордена Слави, капітана Масовича, який в боях під Сталінградом врятував прапор батальйону. Учні здійснили віртуальну екскурсію до пам’ятників бійцям, що загинули визволяючи наше місто. Сучасні школярі - це нащадки переможців, які повинні берегти пам’ять про своїх прадідів. 
 

Червоний мак – символ пам'яті

мак у Костянтинівському музеї З 2015 року 8 травня в Україні відзначається День пам'яті і примирення на честь вшанування жертв Другої світової війни - найкривавішого збройного протистояння ХХ сторіччя. Символом цього дня було обрано червоний мак - міжнародний знак пам'яті жертв військових і цивільних збройних конфліктів.
 Напередодні в міському краєзнавчому музеї для вихованців гуртка малювання міського Палацу культури і дозвілля пройшов майстер-клас з виготовлення червоних маків. Діти уважно слухали історію виникнення символу, дивились відеофільм присвячений Дню Перемоги, разом з батьками з паперу виготовляли червоні маки. По закінченню заходу для дітей була проведена тематична екскурсія «Костянтинівці у Другій світовій війні».

Памяти жертв радиационных аварий и катастроф

памятник приборкувачам атому 26 апреля весь мир говорит о трагических событиях, к которым привёл взрыв атомного реактора на Чернобыльской АЭС. Международный день памяти жертв радиационных аварий и катастроф является своеобразным напоминанием о том, сколько жизней может разрушиться в одно мгновение. Этот день изменил судьбы сотен тысяч людей. А некогда благополучный город Припять стал городом-призраком. Украина и сегодня продолжает ощущать последствия аварии.
 В ночь на 26 апреля 1986 года на 4-м энергоблоке ЧАЭС проводились испытания турбогенератора. Планировалось остановить реактор. Безопасно заглушить реактор не удалось, и в 1 час 23 минуты произошел взрыв и пожар. Суммарная радиация изотопов, выброшенных в воздух, была в 30-40 раз больше, чем при взрыве атомной бомбы в Хиросиме в 1945 году. Радиоактивному загрязнению подверглось более 200 тыс. кв. км, из них 70% - на территориях Украины, Белоруссии и России.
 В первые дни от взрыва и при тушении пожара, длившегося около 10 дней, погиб 31 человек и более 200 были госпитализированы. Авария привела к радиационному заражению огромного количества людей, к загрязнению воды и окружающей среды. На территории Украины образовалась так называемая 30-километровая «зона отчуждения»,  из которой срочно были переселены люди для спасения их жизни. В «зону отчуждения» прибывали специалисты, которые направлялись для проведения работ на аварийном блоке и вокруг него, а также воинские части. Позже этих людей стали называть «ликвидаторами». Общее количество ликвидаторов за все годы  примерно 600 тыс. человек. 
 За период с 1986 по 1990 г. из Константиновки было командировано в Чернобыльскую зону До дня памяті жертв чорнобиль 2019 648  человек: пожарных, медработников, сотрудников милиции, военнослужащих, работников предприятий города. Чтобы предотвратить дальнейшие выбросы радиоактивных материалов, к концу 1986-го года четвертый реактор АЭС был накрыт специальным «саркофагом», построенным руками сотен тысяч добровольцев и мобилизованных солдат. Чернобыльская АЭС была вновь введена в эксплуатацию. Однако крупные пожары и аварии в 1991 и 1996 годах привели к остановке сначала второго, а затем и первого реактора. В 2000-м году был остановлен последний - 3-й реактор и Чернобыльская АЭС полностью прекратила свою работу. 
 25 апреля к 33 годовщине со дня Чернобыльской катастрофы в краеведческом музее для учащихся 7-х классов Константиновского лицея прошел тематический урок «Черная боль Украины». На мероприятии присутствовали константиновцы-ликвидаторы: Воробьев Владимир Александрович, Дерека Александр Михайлович - председатель общественной организации «Константиновский Союз «Инвалиды Чернобыля», Кудряшова Валентина Васильевна - председатель совета ветеранов МЧС. Гости делились своими воспоминаниями, рассказывали о сложности работ по устранению последствий Чернобыльской катастрофы. Учащиеся познакомились с разделом экспозиции, посвященной константиновцам-ликвидаторам, где представлены фотографии, документы, награды, личные вещи ликвидаторов, средства индивидуальной защиты, лабораторное оборудование. Завершалась экскурсия у выставки, посвященной Реабилитационно-диагностическому центру, который был создан в 1991 году для оказания медицинской помощи ликвидаторам-чернобыльцам.
 

День пам'яток історії та культури України відзначили проведенням обласного семінару у Добропіллі

початок семінару 18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць культурна спільнота України відзначає День пам'яток історії та культури. Цього дня у місті Добропіллі і на території Добропільського району відбувся обласний семінар-нарада присвячений одній з найактуальнішій темі сьогодення «Методологічні аспекти роботи та нормативно-правова база у сфері охорони культурної спадщини» організований Управлянням культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Добропільською районною радою. У семінарі взяли участь спеціалісти і фахівці з охорони культурної спадщини з міських і районних держадміністрацій області.

Подробнее: День пам'яток історії та культури України відзначили проведенням обласного семінару у Добропіллі

Якщо на Землі є пекло…

день визволення 11 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Ця дата встановлена в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулось 11 квітня 1945 року. Дата ця важка і відзначати її нелегко. Прийшли такі часи, коли йде з життя покоління фронтовиків, в’язнів концтаборів, розповісти «вживу» про війну стає нікому. А нацизм, фашизм не вмирає, набирає популярність серед молоді деяких країн. Розповідь про жахи німецьких концтаборів повинна примусити всіх замислитися.        Міжнародний день визволення взнів Захід у музеї
 В музеї для учнів другої школи була проведена інформаційно-тематична година «Якщо на Землі є пекло…». Школярі дізнались про концтабори знищення Майданек, Освенцим, Треблінку, про 20 млн. людей з 30 країн світу, які пройшли страшною дорогою до пекла, про 12 млн. з них, для кого цей шлях став останнім, про 2 млн. дітей, закатованих в фашистських концтаборах. Офіційні дані були доповнені спогадами колишніх в’язнів, показом відеофільму про фашистські концтабори, немов попередження людству звучали слова пісні «Бухенвальдський набат». 
 В експозиції музею учні побачили фотографії, документи, спогади мешканців міста, які пройшли через німецькі концтабори Заксенхауз, Дахау, пересильний табір для військовополонених в Костянтинівці Дулаг 172. І вижили. Інколи вижити, це означало перемогти. 
 На Нюрбергському процесі в 1946 році міжнародний трибунал визнав злочини фашистів злочином проти людства. І тільки зберігаючи пам’ять про ті страшні події і віддаючи данину поваги загиблим і тим, хто вижив у тому пеклі, можна сподіватися на те, що подібне більш ніколи не повториться в історії людства.
 

Взгляд в прошлое: Константиновская художественно-оформительская мастерская

 В стенах музея бережно хранится история Константиновки. Одной из задач музейщиков есть восстановление забытых страниц этой истории. Ведётся кропотливая работа по поиску материалов, которые помогут воссоздать события из прошлого.  
 художники мастерской5 апреля в выставочном зале музея вспоминали и страницы истории, и людей, которые наполнили собою эти страницы.  музей эскиз зала    Речь шла о художественно-оформительской мастерской, созданной в 1977году, филиале Донецкого художественно-оформительского комбината, которая располагалась на Цинковом посёлке. Писали историю мастерской по воспоминаниям  художников, по материалам, переданным в музей. За 17лет существования мастерской наши художники выполнили огромное количество оформительских  автовокзал Константиновка работ: дизайн главного зала автовокзалов в Константиновке и Дружковке, парка «Юбилейного», пешеходной зоны бульвара Космонавтов, плёнкографияроспись помещения столовой Стекольного завода, вестибюля индустриального техникума, оформление сцены к 50-летию КЗВА, разработали эскизы для  «воссоздания живого образа Константиновки» в городском музее. Мастерская закрылась в 1994 году, но художники и сегодня продолжают заниматься творчеством. 
пейзаж Зеленского 1 Выставочный зал музея украсили их авторские работы. Решетняк Юрий создает удивительные картины в технике, которую он сам назвал плёнкографией. Член Национального союза художников Украины Байбара Владимир представил картины, в которых использует аллегорические сюжеты и образы. Пейзажи Зеленского Николая передают красоту природы:   солнечное тепло, дуновение ветерка, шум листвы. резьба Плохих  Мастерски выполненная резьба по дереву Плохих Валерия дает возможность познать истинную ценность великолепия. Иконы Саржанова Виктора – это настоящие произведения искусства, выполненные по всем православным канонам иконописи, на данный момент иконы являются собственностью Константиновского храма Иова  саржанов Почаевского.   На  выставке были представлены и работы художников, которые уже ушли из жизни: плакаты Рябова Анатолия, графика Фурсы Николая, картины в рельефной технике Обеденко Алексея.
 Мастерская объединяла талантливых людей и определила судьбу каждого из них и как человека, и как художника. 
 рябов
 

Погляд в минуле

музей   Краєзнавчий музей розпочинає роботу по відтворенню забутих сторінок історії міста. Перша сторінка присвячується художньо-оформлювальній майстерні, яка існувала в місті в 70-90-х роках ХХ ст. закат

  5 квітня о 13-00 всі бажаючі можуть здійснити віртуальну екскурсію в минуле, побувати на виставці картин, ікон, плакатів «художників з майстерні», побачити їх фото – спогади.

   Виставка працюватиме до 25 квітня.резьба

Знахідка в старому радіо

декабрь 1947 Нещодавно до музею потрапила знахідка виявлена в незвичайному місці. Працівниками май 1969  Дніпропетровської охоронної структури, що несуть службу на Костянтинівському хімічному заводі, була знайдена стара радіола «Чайка». Вона вже давно була в неробочому стані, але її нутрощі окрім стареньких потріпаних платівок зберігали кимось ретельно прихований невеликий плаский гаманець в якому були старанно складені декілька старих і не дуже фотографій радянського періоду. Найстарішому фотопортрету майже 72 роки, датований він груднем 1947 року. Із маленького з хвилястими фігурними краями чорно-білого фото до нас всміхається миловидна молода дівчина з темним кучерявим волоссям у капелюшку.
 Друге фото п’ятдесятирічної давнини відображає святковий першотравень 1969 року. На заводській площі перед  конторою і палацом культури хіміків ми бачимо зібрання великої кількості людей – робітники заводу з гілочками саморобних квітів, прапорами і транспарантами готуються до загальноміської день химика танці демонстрації. Попереду невелика група жінок вирішила зафіксувати цю подію.
 На іншому фото подію святкової першотравневої ходи 1973 року вирішила зберегти група колег-хіміків, вишикувавшись на фоні скверу. З фотографії всміхаються святково вбрані, з гарними зачісками молоді жінки і чоловіки у костюмах з краватками. По напису на зворотному боці ми знаємо прізвище фотографа - С. Пластун.
май 1973 Травень місяць для хіміків втричі святковий місяць, тому що останню неділю травня робітники хімічної галузі ще відзначають своє професійне свято – День хіміка. Започаткували цю традицію в 1960 році студенти хімічного факультету Ленінградського (Санкт-Петербурзького,) університету. З 1966 року його вперше відзначили на державному рівні в СРСР. В  Україні День хіміка встановлений Указом Дмитро Булич Президента України від 7 травня 1994 року і відзначається щорічно в останню неділю травня. Костянтинівські хіміки також щороку відзначали своє свято. До Палацу культури хіміків приходили трудовими династіями і сім’ями з дітьми. Урочиста частина починалась у центральній залі з відзнаки кращих робітників. Далі був концерт самодіяльності, а також професійних колективів з інших міст. Закінчувалось свято у неофіційній обстановці за святковим столом у колі друзів. Останні три фото відображають святкування Дня хіміка у приміщенні Палацу культури.
 Якщо ви, шановний читачу, впізнали своїх друзів на цих фото, будь ласка, зверніться до краєзнавчого музею.
 Окрему подяку висловлюємо Дмитрові Буличу за надання фотографій до музею, небайдужість, допитливість і зацікавленість історією Костянтинівки.

Виставка живих квітів у музеї

Фиалки 2019

До Дня українського добровольця

День українського добровольця у музеї 2019 В Україні 14 березня відзначають День українського добровольця.
  Цей день був встановлений Верховною Радою України у січні 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Добровольці – це ті, хто за своєю доброю волею стали солдатами і боронять рідну землю від ворога. Хтось в мирному житті був лікарем, хтось менеджером, кухарем, програмістом, а хтось був студентом. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни взяли участь майже 40 добровольчих батальйонів. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових операцій: Широкине, Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт. Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та проспекти українських міст. І від тепер 14 березня країна щороку віддає шану подвигу і ця дата стала Днем українського добровольця. Їх подвиг рятує країну і сьогодні.
 В міському краєзнавчому музеї 13 березня до Дня українського добровольця пройшов тематичний захід «Добровольці Божої чоти» для учнів 10 класу ЗШ №2. На заході були присутні представники ГО «Костянтинівський центр учасників бойових дій та волонтерів АТО» бійці Добровольчого Українського Копрпусу «ПС» Оношко Юрій, Йовенко Ігор, боєць добровольчого батальйону «Донбас» Поляков Андрій; представники Громадського формування «Гайдамацький Рух» начальник штабу Балан Андрій, Мироненко Володимир, поет Михайло Мілян; представник ЗМІ кореспондент сайту Костянтинівки Христина Оніпченко.
 Учням розповіли історичні факти добровольчого і волонтерського руху. Чому дата 14 березня стала Днем Добровольця. Присутній на заході боєць добровольчого батальйону «Донбас» Поляков Андрій поділився своїми згадками про участь в АТО, розповів важливі моменти бойових подій в Іловайську, показав архівні світлини батальйону «Донбас». Поет Мілян Михайло читав свої вірші присвячені добровольцям. Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів – костянтинівців, відвідали експозицію «АТО. Події в місті Костянтинівка 2014-2018 рр.»

 

Шевченківські дні

 Без названияЩороку на початку березня українці відзначають Шевченківські дні. ЦШевченківські дні в музеї 2019ього року виповнюється 205 років з дня народження Великого Кобзаря. З нагоди в краєзнавчому музеї для учнів ЗШ №8 була проведена інформаційно-поетична година «Тарас Шевченко - дзвінка наша слава» з показом оригінального музейного предмету – книги «Повна збірка творів Т.Г. Шевченка», що була видана у 1914 році у Катеринославі до сторіччя з дня народження поета. На той час збірка була одним з найповніших видань де була представлена творчість Шевченка у повному обсязі. До книги увійшли вірші, поеми, повісті, драматичні уривки російською і українською мовами, автобіографічні Школа 8 у Костянтинівському музеї на шевченківські дні 2019матеріали, видання містить багато ілюстрацій.
 Наукові співробітники під час розповіді про життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича, про важливі доленосні події в його житті разом із школярами здійснили віртуальну екскурсію до Шевченківського національного заповідника у Каневі, відвідали кімнату-музей Т.Г. Шевченка у Львові. Учні дізналися про останній шлях Шевченка Україною і чому саме Чернеча (Тарасова) гора стала місцем його поховання.
 В стінах музею вкотре звучали вірші Великого Кобзаря.

Россыпь талантов

учителя в Константиновском музее  В преддверии весеннего праздника, посвященного Женщинам, в музее открылась выставка работ, сделанных руками творческих учителей изобразительного искусства и трудового обучения. Выставочный зал музея расцвел великолепием красок. Представлено около ста тридцати оригинальных предметов выполненных из различных материалов: бумаги, фоамирана, синтепона, Бабина Наталья со своими работами в Константиновском музее  ниток, дерева, бисера в разнообразных техниках изготовления. 
 Учитель школы №6 Бабина Наталья создает оригинальные игрушки - скульптурные куклы, которые всегда вызывают улыбку у детей и взрослых, поднимают настроение, радуют своей необычностью. Ведь кукла не только игрушка, она развлекает, учит, воспитывает, украшает дом, является объектом коллекционирования и хорошим подарком.
 Чалая Ольга со своими работами на выставке в Константиновском музееЧалая Ольга, учитель школы №8 представила объемную вышивку. Цветы, бабочки, зверушки на её работах выглядят как живые. Благодаря таким мастерицам объемная вышивка обретает былую популярность и позволяет создавать подлинные произведения искусства.
 Вышивку бисером представили два учителя Людмила Юденкова (НВК) и Мацвей Юлия (ЗШ №15). Этот вид творчества требует особых навыков, терпения, сноровки и хорошего настроения. Вышитые картины очень светлые, яркие и самой разнообразной тематики - цветы, женские образы, иконы, сюжетные картины с украинскими мотивами.
Барвинченко Ольга (ЗШ№9) творит в современной технике папертоль - её фактурные аппликации-шоколадницы из бумаги уникальны, ведь в этом и состоит смысл самого папертоля: создать изделие в единственном экземпляре.
 Учитель лицея Шепель Ирина крючком и нитками вяжет воздушную, нежную красоту: это снежинки, куклы, Шепель Ирина со своими работами в Константиновском музее цветы, футляры для часов, рамки для фотографий.
 Костылева Юлия (ЗШ№1) занимается ниточным плетением. Её мандалы, пасхальная корзинка, рождественский ангел, солнечный веночек поражают тонкостью исполнения и многоцветием.
 Саблина Анастасия со своей работой в Константиновском музееНа картинах учителей изобразительного искусства Жуковой Екатерины (ЗШ№15), Агеевой Любови (ЗШ№5), Саблиной Анастасии (ЗШ№3) любители и ценители живописи нашли для себя много интересного: пейзажи, портреты, натюрморты.
 На уроки своих любимых учителей школьники всегда идут в ожидании маленького чуда, сделанного своими руками.
 Выставка продлится до 20 марта. Приглашаем всех!

Міжшкільний фестиваль у музеї

Міжнародний день рідної мови у Костянтинівському музеї Міжнародний день рідної мови, проголошений ЮНЕСКО у 1999 році звучить лемківька мова у Костянтинівському музеї відзначається щороку 21 лютого з метою підтримки мовної і культурної різноманітності. Дата була обрана на пам’ять про події, що відбулись в столиці Бангладеш 67 років тому, коли від куль поліцейських загинули студенти, які вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови.
 Сьогодні
 учні навчальних закладів зібрались у краєзнавчому музеї на фестиваль «Рідна мова – душа народу», гаслом якого стали слова «Мова кожного народу неповторна і своя». Організаторами виступили міський краєзнавчий музей спільно з методичним об’єднанням вчителів художньої культури та російської мови під керівництвом Касумової Олени Вікторівни.
 Фестиваль відкрили працівники музею вітанням на різних мовах. Карагічева Вікторія Карагічева фестиваль рідної мови у музеїВікторія, викладач п'ятої школи, лауреат Гран-прі обласного конкурсу А. Галстян у Костянтинівському музеї«Висота», виконала авторську пісню про рідну мову. А потім в стінах музею у виконанні учнів шкіл міста лунали пісні на українській, російській, вірменській, турецькій, білоруській мовах. Діти декламували вірші грузинською, ромською, молдавською, українською мовами. Присутніх вчителів і батьків захопили лемківські, вірменські, ромські, арабські танці. До кожного виступу було підготовлено відео-супроводження: на екрані пропливали Карпатські і Кримські гори, вірменські і грузинські стародавні фортеці, арабські і турецькі історичні пам’ятки, білоруські ліси і ромські степи.

 Музика, яскраві національні костюми, квіти, кульки, прапорці створювали атмосферу свята, на якому всі мові рівні, унікальні, йдуть від душі і серця.всі ми Україна

Небесна Сотня – Герої нашого часу

 Старшокласники ЗШ 5 у музеї на заході Небесна Сотня - Герої нашого часуЩороку 20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні. Дні з 18 по 20 лютого 2014 року стали одними з найтрагічніших в історії незалежної України. Рівно 5 років тому в Києві на Майдані Незалежності під час протистоянь загинуло близько 130 людей. В історію вони ввійшли під назвою «Небесна Сотня».
 До роковин вищезгаданих подій в краєзнавчому музеї підготували дві фотовиставки: «ОбличчяЗахід у краєзнавчому музеї до Дня Героїв Небесної Сотні 2019 Майдану» автор якої очевидець подій на Майдані восени-взимку 2013-2014, міський поет, фото-художник Михайло Мілян і виставка «Майдан очима нашого земляка» Миколи Сєрова, який був свідком подій на Майдані 18-го лютого 2014 року. 
 Виставки відвідали учні ЗШ №5. Для старшокласників був проведений урок - пам'ять «Небесна Сотня – Герої нашого часу». На заході були присутні: учасник Михайло Мілян читає віршіЄвромайданів в Донецькій області краєзнавець, журналіст Володимир Березін і поет, автор виставки «Обличчя Майдану» Михайло Мілян. Учням розповіли про земляків - героїв Небесної Сотні – Чернявського Дмитра, Бондарева Сергія, Наумова Володимира, Пантєлєєва Івана і Рибака Володимира. Розповідь супроводжувалась показом відеофільмів. Гості ділилися своїми спогадами, враженнями про події Євромайданів, які вже стали історією. Михайло Мілян читав вірші, присвячені Героям. Володимир Березін продемонстрував відеофільм про події з Донецького Євромайдану.
 По закінченні присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність нашої єдиної України.

Ветеранам Афганської війни присвячується…

афган 15 лютого – це день, який ввійшов в історію 30 років тому. 15 лютого 1989 року закінчилась війна, яку назвали Афганська. Тягар відповідальності за цю війну лежить на колишніх керівниках Радянського Союзу, а не на молодих хлопцях, які виконували свій військовий обов’язок. Рядові солдати війн не починають, вони гинуть на цих війнах, даючи клятву на вірність, якуафган в музее промовляють разом зі словами присяги.
 14 лютого в музеї пройшла зустріч ветеранів Афганської війни з учнями старших класів школи №2. Кириленко Микола Іванович, офіцер – вертольотчик, голова міської організації «Союз - інтернаціоналіст», і Доренський Володимир Миколайович, старший сержант - зенітник, голова районної організації ветеранів Афганської війни, розказали школярам про тяжкі бої, в яких довелось брати участь, і про товаришів, що не повернулись додому, а назавжди залишились в пам’яті молодими.
 З Костянтинівки і району в Афганській війні взяли участь близкько трьохсот чоловіків, серед них були жінки: Агмазова Валентина Іванівна, Єрмакова Людмила Сергіївна, Філоненко Надія Миколаївна.
памятник афганцам Константиновканаграждены посмертно константиновцы-афганцы Загинули під час бойових завдань Лєнко Олександр 1965 р/н., Мєтєлін Анатолій 1956 р/н., Савенко Володимир 1965 р/н., Василенко Сергій 1965 р/н., Бураджук Микола 1965 р/н., Кутняк Сергій 1968 р/н., Василенко Валерій 1968 р/н., Горбатенков Геннадій 1962 р/н., Комаров Володимир 1961 р/н.
 Після закінчення офіційної частини зустрічі, учні довго розпитували ветеранів про їх нагороди, про пам’ятні події тієї давньої війни. Для школярів ця війна - вже давня історія, а для ветеранів не сторінки підручника, а саме життя, і біль втрат не слабне з плином часу, і кожен день, проведений на тій війні не стирається з їх пам’яті. І наш обов’язок поважати тих, хто вижив і пам’ятати всіх, хто не повернувся. афган вертолёт
getImag1e2012.02.2014




Константиновский городской краеведческий музей Copyright © 2014
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.